Стрілецька рота лейтенанта Д. І. Бабака пройшла нелегкий шлях від Волги до Дніпра.
Ппам'ятають земляки про відважного командира. Його ім'я присвоєне Савінській восьмилітній школі, де він вчився. На території школи встановлений пам'ятник Герою.
Бабак Демид Іванович
Бабак Демид Іванович народився у 1911 році в селі Савинці Оржицького району в бідній селянській сім'ї. Закінчив місцеву семирічну школу і міжколгоспну школу ветеринарних санітарів в селі Золотухи Оржицького району. Працював в колгоспі. У Радянську Армію призваний у липні 1941 року. Після закінчення в 1942 році курсів командного складу призначений командиром стрілецької роти. Брав участь в боях за Харків.
Після тяжких боїв за звільнення Бєлгорода і Харкова 924-й полк рушив в район Придніпров'я. До ранку 23 вересня 1943 року була звільнена Полтава. До 20 дивізій гітлерівців поспішно відходили до переправ через Дніпро. Переслідуючи відступаючі війська ворога, наші частини 28 вересня підійшли до Кременчука і наступного дня в результаті наполегливих боїв опанували цим важливим вузлом комунікацій на лівому березі Дніпра.
Рота під командуванням лейтенанта Д. І. Бабака отримала завдання подолати водний рубіж на південь від Кременчука і зайняти плацдарм на правому березі. Успішно переправившись через річку, бійці підрозділу не тільки витримали лютий натиск перевершуючих сил ворога, але і потіснили його. Незабаром на відвойованій у ворога вузькій смужці землі були вже і інші підрозділи прославленої дивізії.
Під час бою комуніст Бабак кілька разів лягав за станковий кулемет і відбивав контратаки гітлерівців, що прагнули притиснути смільчаків до води і знищити їх. Але бійці лейтенанта Бабака проявили виняткову стійкість і мужність. Непорушною солдатською клятвою присягнулися вони повернути Батьківщині Дніпро. Кожен розумів, що звідси, з дніпровського плацдарму, продовжувалася дорога до перемоги. І незабаром по цих дорогах рушили на захід бойові товариші Бабака, полеглого смертю хоробрих в одному із запеклих боїв.
1 листопада 1943 року в боях за розширення плацдарму на правому березі Дніпра лейтенант Д. І. Бабак загинув. Похований у с. Млинки Онуфрієвського району Кіровоградської області. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 травня 1944 року за мужність і відвагу, проявлені при форсуванні Дніпра і розширенні плацдарму на правом березі річки, командирові стрілецької роти 924-го стрілецького полку, 252-ої Харківської Червонопрапорної стрілецької дивізії лейтенантові Д. І. Бабаку посмертно присвоєне звання Героя Радянського Союзу.