15 січня 1945 року стрілецька рота 487-го Червонопрапорного стрілецького полку 143-ої Конотопсько-Коростенської Червонопрапорної ордену Суворова стрілецької дивізії під командуванням старшого лейтенанта В. О. Бондаренко прорвала ворожу оборону в районі села Стара Варшавського воєводства. Переслідуючи гітлерівців, бійці підрозділу першими в дивізії переправилися через Віслу, захопили дві траншеї ворога і взяли під контроль дорогу Модлін-Варшава.
Фашисти намагалися скинути сміливців у воду. Проти радянських воїнів ворог кинув танки. Але всі контратаки ворога були відбиті. Майстерно керував боєм командир підрозділу. Його особиста хоробрість, витримка додавали нові сили солдатам в найкритичніші хвилини бою. Коли на допомогу роті В. О. Бондаренко прийшли воїни інших підрозділів, вони побачили на невеликому клаптику землі перед траншеями кілька палаючих фашистських танків і десятки трупів гітлерівців.
Указом Президії Верховної Ради СРСР відСР від 27 лютого 1945 року за мужність і відвагу, проявлені при форсуванні Вісли і утриманні плацдарму на її західному березі, командирові стрілецької роти 487-го Червонопрапорного стрілецького полку старшому лейтенантові В. О. Бондаренко присвоєне звання Героя Радянського Союзу.
Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни II ступеня, Червоної Зірки, медалями.

Після війни Василь Омелянович продовжував службу в Радянській Армії. У 1961 році майор Бондаренко звільнився в запас. Мешкав у Полтаві. Працював начальником охорони в обласному управлінні зв'язку. У 1973 році В. О. Бондаренко помер. Похований в Полтаві, на могилі Героя встановлений пам'ятник. У Лохвицькому краєзнавчому музеї імені Г. С. Сковороди зібрані матеріали про героїчний подвиг старшого лейтенанта. На будівлі Будинку культури села Бодаква в його честь встановлена меморіальна дошка.