Під час форсування Дніпра взвод лейтенанта Борисенко знаходився в бойових підрозділах піхоти і вів вогонь прямим наведенням. Артилеристи знищили міномет і вісім кулеметних точок ворога. Це дозволило піхоті з незначними втратами форсувати річку. Десантників зустрів щільний кулеметний вогонь ворога. Лейтенант Борисенко швидко засік цілі, і бійці його взводу влучними пострілами знищили чотири ворожі дзоти. Але фашисти кидали в бій все нові сили. Із-за висоти, розташованої напроти захопленого плацдарму, з'явилися чорні силуети німецьких танків. Під їх прикриттям йшли автоматники. Лавина сталевих чудовисьок наближалася. Артилеристи відкрили прицільний вогонь і підбили кілька танків. Решта ворожих машин разом з піхотою відійшла. Ще одна контратака була відбита. У цьому бою відважний командир замінив пораненого навідника гармати і влучним пострілом вивів з ладу танк.
Через деякий час гітлерівці знову кинулися на позиції радянських воїнів. Вони кинули в бій 12 танків і велику групу автоматників. Шлях ворогові знов перегородили артилеристи В. П. Борисенко. Почався нерівний поєдинок. Стріляючи майже впритул, наші воїни підбили шість танків і знищили кілька десятків гітлерівців. Василь Павлович, контужений, продовжував вести вогонь. Вміле керівництво боєм і особистий героїзм командира-комуніста піднімали бойовий дух відважних артилеристів.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за відвагу і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра командирові взводу 42-го стрілецького полку 180-ої стрілецької дивізії лейтенантові В. П. Борисенко присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

Разом з своїми бойовими друзями В. П. Борисенко пройшов шлях ка Будапешта. У боях за столицю Угорщини 10 січня 1945 року він був смертельно поранений.
Земляки пам'ятають про хороброго воїна. На будівлі Пирогівської середньої школи встановлена меморіальна дошка, на якій увічнено ім'я колишнього її учня Василя Павловича Борисенко.