Навесні 1944 року В. А. Дегтярьов отримав відповідальне завдання — на чолі групи бомбардувальників розшукати і потопити у Чорному
морі караван ворожих суден. При підході наших літаків до цілі їм перегородили шлях німецькі винищувачі. Командир наказав
бомбардувальникам йти своїм курсом, а сам прийняв нерівний бій з ворогом. Затримавши ворожі літаки до підходу наших винищувачів, В. А. Дегтярьов продовжував виконувати завдання. Не дивлячись на сильний вогонь фашистів, він знизився на мінімальну висоту і
двома бомбами потопив найбільший корабель. Потім зробив ще захід і влучним ударом вивів з ладу сторожовий катер ворожої охорони.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 травня 1944 року за зразкове виконання завдань командування і проявлені при цьому мужність і відвагу помічникові командира 13-го гвардійського Червонопрапорного авіаполку Чорноморського флоту гвардії майорові В. А. Дегтярьову було присвоєне звання Героя Радянського Союзу.
Дегтярьов Володимир Арсентійович
Дегтярьов Володимир Арсентійович народився у 1903 році в с. Драбинівка Новосанжарського району в сім'ї селянина-бідняка. У п'ять років
залишився без батька. Вчився в місцевій початковій школі і неповній середній школі у Кобеляках. У 1925 році був покликаний в армію. Закінчив кавалерійську, а у 1935 році — Борисоглебську авіаційну школи. З перших днів Великої Вітчизняної війни командував
ескадрильєю бомбардувальників у складі військово-повітряних сил Чорноморського флоту.
За роки Великої Вітчизняної війни В. А. Дегтярьов зробив 414 бойових вильотів на бомбардування баз, аеродромів, залізничних станцій, живої сили і техніки ворога. І кожного разу він демонстрував високу льотну майстерність, сміливість, рішучість і волю до перемоги.
Нагороджений двома орденами Леніна, Червоного Прапора, медалями.
24 травня 1944 року хоробрий льотчик загинув. Похований у м. Саки Кримської області.