18 липня 1944 року війська 1-го Білоруського фронту приступили до здійснення Брестської операції, що поклала початок звільненню
Польщі від фашистських окупантів. Ворог чинив наполегливий опір.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 лютого 1945 року за мужність і відвагу, проявлені при форсуванні Вісли і відбитті контратак ворога, командирові гармати 306-го винищувально-протитанкового дивізіону 247-ої стрілецької дивізії старшому сержантові В. В. Ганнущенко посмертно присвоєне звання Героя Радянського Союзу.
Ганнущенко Володимир Васильович
Ганнущенко Володимир Васильович народився у 1922 році в с. Степанівка Великобагачанського району в селянській сім'ї. Вчився в Степанівській семирічній школі. У 1938 році переїхав до Сімферополя, де закінчив школу ФЗУ. Працював в Сімферопольському
залізничному депо. У армію покликаний в 1940 році. Брав участь в боях з фашистами з перших днів Великої Вітчизняної війни. Бився на Сталінградському, Воронезькому і 1-му Білоруському фронтах.
Особливо запеклі бої розгорілися на підступах до Варшави. У цих боях брав участь і командир гармати старший сержант Володимир Васильович Ганнущенко. 29 липня 1944 року він у складі штурмової артилерійської групи 306-го винищувально-протитанкового дивізіону 247-ої стрілецької дивізії форсував Віслу. Під щільним артилерійським вогнем В. В. Ганнущенко в числі перших ступив на західний берег річки. У складній бойовій обстановці він діяв сміливо і обачливо. Не чекаючи тягача, разом з бійцями на руках викотив гармату з порома і, швидко зайнявши позицію, відкрив вогонь по ворогові.
Ворог наполегливо прагнув ліквідовувати захоплений нашими бійцями працдарм. На позиції радянських артилеристів одна за одною
накочувалися контратаки фашистів. Безстрашно діяв в бою старший сержант В. В. Ганнущенко. Він підпалив штурмову гармату
«фердінанд», вивів з ладу 75-міліметрову гармату, знищив п'ять вогняних точок, 20 гітлерівців.
Але закінчилися снаряди. Фашисти зовсім близько підійшли до вогняної позиції. Важко поранений артилерист продовжував свій останній бій. Він зумів гранатами зупинити гітлерівців, не зробивши ні кроку назад в нерівній сутичці. Помер від поранень 3 серпня 1944 року.