Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 лютого 1944 року за мужність і відвагу, проявлені в боях з фашистськими загарбниками, штурману авіаланки 97-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку 262-ї авіаційної дивізії 17-ї повітряної армії гвардії молодшому лейтенанту В. Д. Кізю було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Після війни В. Д. Кізь у званні капітана звільнився в запас і повернувся на Полтавщину, працював у Семенівському районі головою планової комісії райвиконкому, головою колгоспу імені Чапаєва, заступником директора цукрового комбінату, директором хлібоприймального пункту, завідувачем районним відділенням соціального забезпечення. За успіхи у праці нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, "Знак Пошани". Проживав у Семенівці.
Кізь Василь Дмитрович
Кізь Василь Дмитрович народився в 1922 році в с. Попівка Карлівського району в селянській родині. Закінчив попівську початкову та середню Карлівську школи. У 1940 році поступив в Краснодарське військове авіаційне училище штурманів. З січня 1942 року - в діючій армії. Воював на Західному і 3-му Українському фронтах. Брав участь в боях за Софію, Будапешт, Прагу, Белград, Берлін.
Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни I ступеня, Червоної Зірки, медалями.