Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року за мужність і відвагу, уміле керівництво підрозділами в боях з німецько-фашистськими загарбниками командиру 90-го Лодзинського окремого мотоциклетного батальйону 9-го Бобруйського Червонопрапорного танкового корпусу майору О. Д. Міщенко присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Після війни О. Д. Міщенко продовжував служити в Радянській Армії. У 1964 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе.
Міщенко Олексій Дмитрович
Міщенко Олексій Дмитрович народився у 1918 році в с. Зуївці Миргородського району в селянській родині. У 1936 році закінчив Зуївську середню школу. Працював у колгоспі. У 1938 році покликаний в армію. Брав участь в фінляндсько-радянському збройному конфлікті. Закінчив Саратовське Червонопрапорне танкове училище.
Воював проти фашистських загарбників у складі Брянського, Воронезького, Південно-Західного, Степового, Центрального та 1-го Білоруського фронтів.
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, орденами Вітчизняної війни I і II ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями, а також орденом ПНР "Хрест хоробрих".
З 1971 року полковник у відставці А. Д. Міщенко проживав у Києві, працював начальником житлового управління Дніпровського району.