У січні 1945 року з'єднання генерал-майора В. П. Шульги вступило в бій з ворогом на підступах до Радому, який був перетворений ворогом в сильно укріплений опорний пункт. Старанно готувався офіцерський, сержантський і рядовий склад дивізії до штурму ворожих позицій. 14 січня з'єднання прорвало оборону ворога в районі населених пунктів Вулька, Лаговська і Лагув, а вже 16 січня ворог був вибитий з Радома.
За високу командирську майстерність, мужність і відвагу, проявлені при організації форсування Вісли і інших водних рубежів, успішний прорив глибокоешелонованої оборони ворога, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 квітня 1945 року командирові 274-ої Ярцевської стрілецької дивізії 69-ої армії генерал-майорові В. П. Шульзі присвоєне звання Героя Радянського Союзу.
Тривалий час продовжував служити у Збройних Силах. У 1948 році закінчив Вищу військову академію Генерального Штабу. З 1956 року генерал-майор В. П. Шульга у відставці. Проживав в Одесі.
Шульга Василь Павлович
Шульга Василь Павлович народився у 1903 році в с. Піски Лохвицького району в селянській сім'ї. У 1921 році закінчив сім класів
місцевої школи. У 1922 році добровільно пішов в армію. З 1925 по 1927 рік вчився в піхотній школі Владикавказу. Продовжував
службу в 25-ій імені Чапаєва стрілецьквй дивізії. Брав участь у фінляндсько-радянському збройному конфлікті. Заочно вчився в
Військовій академії імені М. В. Фрунзе. Бився на Калінінському, Західному, 1-му Білоруському фронтах. Був поранений.
Дивізія з боями форсувала річку Варту на південь від Познані і, переслідуючи гітлерівців, 28 січня вступила на територію фашистської
Німеччині. Відбивши численні контратаки піхоти і танків ворога, з'єднання продовжував звитяжний рух вперед.
Нагороджений трьома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, двома орденами Суворова II ступені, орденами Кутузова II ступеня, Червоної Зірки, медалями. Бойовий шлях закінчив на Ельбі.