Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за мужність і відвагу, проявлені в боях з утримання і розширення Букринського плацдарму, заступнику командира батальйону 69-ї механізованої бригади 9-го механізованого корпусу старшому лейтенанту М. І. Симоненко присвоєно звання Героя Радянського Союзу .
Після тривалого лікування в госпіталі в липні 1945 року Микола Іванович демобілізувався і повернувся на Полтавщину. Працював директором Карлівської райконтори "Заготскот", головою райради мисливців і рибалок. Проживав у Карлівці.
Симоненко Микола Іванович
Симоненко Микола Іванович народився у 1917 році в с. Нове Гракове Чутівського району в селянській родині. У 1931 році закінчив місцеву школу, а в 1935 - Харківський автотракторний механічний технікум.
Працював механіком Белухівській МТС Карлівського району. У 1937 році був призваний до армії. Навчався в Харківському військово-політичному училищі. У роки війни воював на Південно-Західному, Брянському, Воронезькому, 1-му Українському фронтах. Був двічі тяжко поранений.
Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни I ступеня, Червоної Зірки, медалями.