Полтавська земля завжди була сповна багата талантами. Багато їх було і є на музичній і акторській ниві.

    У Полтаві народилася співачка (меццо-сопрано) Єлизавета Григорівна Азерська (1868—1946), солістка Київської та Одеської опер (1891—1898 рр.) і Большого театру в Москві (1898—1918 рр.).

    З Полтавщини походили: співак (драм. тенор) Олександр Миколайович Давидов (справж. прізв. Левенсон; 1872— 1944); співачка (сопрано) Софія Кононівна Лисенко (1865—1946), що виступала в Італії (1887—1891 рр.). В Полтаві розпочався тріумфальний творчий шлях видатного оперного співака Івана Семеновича Козловського (1900—1993).

    З Полтавщини вийшло чимало кобзарів, лірників, музикантів. Уродженцем с. Калюжинці Прилуцького повіту (тепер Срібнянського району Чернігівської обл.) був «Гомер XIX століття» Остап Микитович Вересай (1803—1890); у Лохвиці народився кобзар, пан-майстер кобзарсько-лірницької організації Іван Григорович Кравченко-Крюковський (1820—1885); уродженцем Сорочинець (тепер Великі Сорочинці) був кобзар Михайло Степанович Кравченко (1858—1917), автор дум «Про сорочинські події 1905 року» та «Чорна неділя в Сорочинцях»; в Миргороді народився кобзар, пан-майстер Самійло Харитонович Яшний (1813 — поч. XX ст.); в с. Лютенька Гадяцького повіту народився й помер кобзар Петро Григорович Гузь (1895—1959); уродженцем с. Петрівці Миргородського повіту був бандурист, співак, диригент, організатор Полтавської капели бандуристів (1925 р.) Володимир Андрійович Кабачок (1892— 1957); в Оржиці народився кобзар і лірник, майстер імпровізації Архип Никоненко (р. н. невід. -- 1855); в с. Глинське, тепер Зіньківського району народився кобзар Федір Федорович Холодний (справж. прізв. — Гриценко; 1814—1892), якому, за свідченнями сучасників, не було рівних щодо експресії співу й краси гри на бандурі; уродженцями с. Багачка (тепер райцентр Велика Багачка) були кобзар Федір Данилович Кушнерик (1876— 1941) та лірник Антін Якович Скоба (1863—1908); родом із Зінькова був лірник Семен Павлович Говтвань (рр. н. і см. невід.). На хуторі Голому поблизу Зінькова жив кобзар Опанас Говтвань (рр. н. і см. невід.); у селі Говтві - кобзар Іван Городницький (рр. н. і см. невід.); в Решетилівці — кобзар Микола Захарович Дубина (Решетилівський; рр н. і см. невід.); в Золотоноші - кобзар Іван Жовнянський (рр н. і см. невід.); в с. Лелюхівка народився, жив і помер лірник Іван Миколайович Скубій (1858—1909).

    У с. Гриньки Глобинського району народився основоположник української класичної музики і громадський діяч Микола Віталійович Лисенко (1842— 1912). Автором музики до шевченкового «Заповіту» став учитель хорового співу і диригент хору Полтавської духовної семінарії Гордій Павлович Гладкий (1849—1894). У Кременчуці жив і працював випускник Лейпцігської консерваторії композитор Михайло Миколайович Калачевський (1851 — 1910/1912); у 1900 р. в Полтаві вперше прозвучав його найвидатніший твір - «Українська симфонія». Уродженцем Полтавщини був композитор і педагог, професор Петербурзької консерваторії Григорій Олексійович Маренич (1836—1918). В Полтаві народився диригент і композитор, головний хормейстер Марійського театру в Петербурзі (з 1889 р.) Георгій Олексійович Козаченко (1858—1938). З 1848 р. на протязі 44 років викладав спів та фортеп'янну гру в Полтавському інституті шляхетних панн композитор чеського походження Алоїз Венцеславович Єдлічка (1821 —1894), автор фантазії «Спогад про Полтаву». В 1897-1919 рр. у Полтаві творив відомий скрипаль, диригент, композитор і педагог Дмитро Володимирович Ахшарумов (Акшарумов, 1864—1938), який став засновником Полтавського симфонічного оркестру (1897 р.) і фундатором Полтавського музичного училища (1902 р.). В с. Великі Будища Зіньківського повіту (тепер Диканського району) народився відомий диригент, композитор і педагог Федір Миколайович Попадич (1877-1943). Уродженцем с. Хорішки Кобеляцького повіту (тепер Козельщинського району) був хоровий диригент, вчитель співів Іван Миколайович Різенко (1851—1931).

    На протязі 1911—1920 рр. в Полтаві діяло музично-хорове товариство «Боян» під керівництвом Г.А. Данковського, Ф.М. Попадича, В.М. Пархомовича. Товариство пропагувало українське класичне і народне хорове мистецтво, влаштовувало концерти, супроводжувані лекціями, ювілейні музичні вечори, брало участь у виставах Українського музично-драматичного гуртка.

    На Полтавщині у різні часи народилися: Євдокія Верховинець-Костева (Доля-Верховинець, уродж. Волошко, 1885 — 1988, Полтава), актриса; Олександра Олексіївна Герцик (1887 — 1964, Полтава), актриса; Павло Захаров (1906 — 1980, Полтава), актор; Тамара Кислякова (1925), актриса; Георгій Козаченко (1858 — 1939, Полтава), диригент і композитор; Володимир Костенко (1937 — 1990), кінорежисер; Варвара Любарт (уродж. Колишко, 1898 - 1967), актриса; Костянтин М'ясков (1921), композитор; Іван Негребецький (1896 — 1950), піснетворець; Катерина Олександрівна Осмяловська (1904 — 1997), актриса; Володимир Георгійович Гайдаров (нім. Wladimir Gaidarow) (1893 — 1976, Ленінград), російський, німецький, радянський актор; Марія Георгіївна Гайдарова (1899 - 1986 гг.), російська, радянська акторка; Данило Піка (1901 — 1941), бандурист; Лев Сабінін (справжнє прізвище Теплинський, 1874 — 1955), актор і режисер; Юрій Тимошенко (сценічний псевдонім — Тарапунька, 1919 — 1986), артист естради і кіно; Михайло Фісун (1909 —1994), диригент, педагог і засновник музею «Музична Полтавщина»; Віра Холодна (уродж. Левченко, 1893 — 1919), кіноактриса; Тамара Шеффер (1909 — ?), музикознавець; Юлія Шостаківська (1871 — 1939), актриса; Всеволод Рождественський (1918 — 1985), композитор і диригент; у селищі Градизьк народився відомий український композитор, Народний артист УРСР, Народний артист СРСР, Герой України Олександр Іванович Білаш (1931 - 2003), в селі Бориси Глобинського району Полтавської області народився український композитор Володимир Миколайович Верменич (1925 - 1986).

    У різний час у Полтаві жили і творили: Дмитро Балацький (1902 — 1981, Полтава), диригент; Василь Миколайович Верховинець (справжнє прізвище — Костів, 1880 — 1938), композитор, хоровий диригент, хореограф; Гордій Гладкий (1849 - 1894, Полтава), композитор; Григорій Давидовський (1866 — 1952, Полтава), диригент і композитор; Іоанн Діатолович (1827 — 1879), священик і композитор; Олександр Єрофеєв (1884 — 1968), оперний диригент; Євген Золотаренко (1889 - 1955, Полтава), актор; Андрій Іванченко (1893 - 1966, Полтава), актор; Раїса Опанасівна Кириченко (уродж. Корж, 1943 - 9 лютого 2005), співачка; Леонід Лісовський (1866 — 1934), композитор і музикознавець; Петро Милорадович (1858? — 1930), актор; Валентин Юхимович Міщенко (1922 —1994), диригент і композитор; Ілля Моровщик (1910), актор; Катерина Нальотова (1787 — 1869), актриса; Олександр Немировський (1859 — ?), композитор, музикознавець; Василина Старостинецька (1888 — ?), співачка; Петро Юзефович (1920 - 1980, Полтава), актор; Петро Шуровський (1850 - 1908), композитор і диригент; Михайло Семенович Щепкін (1788 — 1863), актор; Сергій Шевченко (1898 - 1985), музикознавець, піаніст і педагог; Микола Християнович (1828 - 1890) , музикознавець, диригент і композитор.

    Але не бідніє Полтавська земля на таланти і у наш час. Перерахую тільки найвідоміших композиторів, колективи та виконавців: композитор Олексій Іванович Чухрай (1939); композитор Віктор Іванович Лісовол (21. 02. 1931) ; Наталія Май (25 травня 1968 р.), співачка, поет і композитор; групи «Краяни» і «Фристайл» (той самий з Сергієм Кузнєцовим, Ніною Кірсо, Сергієм Ганжой); ансамбль пісні і танцю "Лтава"; Український народний хор "Калина"; Полтавський симфонічний оркестр, художній керівник і диригент Заслужений артист України Віталій Скакун; Зразковий хореографічний колектив «Пірует»; камерний ансамбль «Фантазія». Недавно список почесних громадян міста поповнився Андрієм Данилко (сценічний псевдонім — Вєрка Сердючка).


Наші друзі :

Українська-Мегашара.нет - портал для всієї України