Імперська централізація тяжко позначилася на становищі української науки. Після закриття в 1817 р. Києво-Могилянської академії головні наукові центри в XIX ст. знаходилися за межами України; вчені-українці працювали здебільшого на інтереси чужих держав. І все ж, порівняно з освітою, атмосфера для розвитку науки, особливо природничої і технічної, була більш сприятливою. Цього вимагав швидкий розвиток продуктивних сил. Осередками науково-дослідної діяльності в Україні стали університети, політехнічні та інші спеціалізовані вищі навчальні заклади, а також державні установи і громадські фахові товариства.

    На Полтавщині університетська наука через відсутність вищих навчальних закладів розвиватися не могла. Проте в галузі технічних і природничих наук в останній чверті XVIII—І пол. XIX ст. плідно працювали чимало наших земляків.

    У с. Лютенька Гадяцького полку (тепер Гадяцького району) народився перший у світі конструктор бойових ракет Олександр Дмитрович Засядько (1779— 1837). У с. Пашенна Кобеляцького повіту (тепер с. Пашенівка Козельщинського району) народився всесвітньо відомий вчений математик Михайло Васильович Остроградський (1801—1861). На хуторі Тимківщина поблизу повітового міста Полтавської губернії Золотоноші (тепер с. Богуславець Золотоніського району Черкаської обл.) народився видатний вчений-енциклопедист, автор понад 100 наукових праць, перший ректор Київського університету Михайло Олександрович Максимович (1804—1873). Вийшовши в 1841 р. у відставку, поселився на власному хуторі Михайлова Гора поблизу с. Прохорівка Золотоніського повіту (тепер Канівського району Черкаської обл.), де й провів у науково-літературних заняттях решту (32 роки) свого життя. В с. Білоцерківці Лубенського полку (тепер Пирятинського району) народився освітній і церковний діяч, автор 92-томного рукописного зібрання творів Іван Якимович Фальковський (у чернецтві Іриней; 1762—1823). Дійсним членом Російської Академії наук став уродженець с. Малютинці Лубенського полку, тепер Пирятинського району, капітан-командор Платон Якович Гамалія (1766—1817), автор підручників з морської справи, на яких вчилися кілька поколінь російських моряків. Уродженцями с. Івахники Лохвицького повіту були професори Київського університету математики брати Дяченки: Микита Андрійович (1809—1877) та Андрій Андрійович (1814—1852). В с. Хомутець Миргородського повіту народився вчений у галузі ветеринарії, заслужений професор і академік Московської медико-хірургічної академії Артем Іванович Петров (1799—1849). В Лохвиці народився фармаколог, перший професор терапії та фармакології ветеринарного відділення Петербурзької медико-хірургічної академії Яків Кузьмич Кайданов (1779— 1849). В с. Малі Будища Полтавського полку народився професор хірургії, перший декан медичного факультету Харківського університету Павло Михайлович Шумлянський (1750—1821). У с. Яківці Полтавського полку народився його брат, професор терапії, засновник гістологічної науки в Росії Олександр Михайлович Шумлянський (1748—1795). В с. Надежда Полтавського полку народився вчений лікар, професор Іван Петрович Каменський (1773—1819). В Лубнах народився анатом і хірург, укладач першої в Росії фармакопеї Н.К. Карпінський (1745—1810). В с. Круподеринці (тепер Оржицького району) народився видатний український лікар, автор першої російської монографії про сибірку (1792 р.) Михайло Леонтійович Гамалія (1749—1830). Уродженцем Полтави був відомий вчений, ректор і професор Петербурзької медико-хірургічної академії С.Ф. Гаєвський (1778—1862). Полтавський статистик Микола Іванович Арандаренко (1795—1867) залишив цінні «Записки о Полтавской губернии, составленные в 1846 г.» (Полтава, 1848— 1852).

    Відомими на весь світ філософами стали: уродженець с. Денисівка Лубенського повіту (тепер Оржицького району) Володимир Вікторович Лесевич (1837—1905) і уродженець с. Ліпляве Золотоніського повіту (тепер Канівського району Черкаської обл.) Памфил Данилович Юркевич (1826—1876). З хутора Манів біля с. Гаврилівка Роменського повіту (тепер с. Гришине Роменського району Сумської обл.) походив видатний мовознавець Олександр Панасович Потебня (1835—1891). В Кременчуці народився відомий дослідник української мови та літератури Павло Гнатович Житецький (1836— 1911). Уродженцем Крюкова був відомий славіст, професор Дерптського і Київського університетів Олександр Олександрович Котляревський (1837—1881). Родом з Полтави був вчений-літературознавець і педагог Володимир Олександрович Щепотьєв (1880—1937). Засновником школи вітчизняних біохіміків став уродженець Золотоноші (тепер Черкаська обл.) академік Олексій Миколайович Бах (1857—1946). Знаменитим ученим-фізиком став син відомого громадського діяча Микола Дмитрович Пильчиков (1857-1908). Рідкісних успіхів у математиці досяг Георгій Феодосійович Вороний (1868—1908), що народився в с. Журавка Прилуцького повіту (тепер Варвинського району Чернігівської обл.). Професором Київського університету став математик Михайло Єгорович Ващенко-Захарченко (1825—1912), уродженець с. Маліївка Золотоніського повіту. В Полтаві народилися вчений-мікробіолог, автор першого в Росії підручника з основ мікробіології, академік Василь Леонідович Омелянський (1867—1928) та вчений-хімік, професор Володимир Федорович Тимофєєв (1858—1923). Відомим дослідником в галузі мінералогії, хімії, історії техніки був представник знаменитого роду князь Петро Аркадійович Кочубей (1825—1893). В Лубнах народилися військовий діяч, електротехнік і метеоролог Філадельф Кирилович Величко (1833—1898) та історик літератури і бібліограф, організатор і директор першої Російської книжкової палати Семен Панасович Венгеров (1855—1920). На Полтавщині розпочали свою наукову кар'єру, жили і працювали вчені зі світовим ім'ям Володимир Іванович Вернадський (1863—1945) та Микола Іванович Вавилов (1887—1943).

    З с. Маячка Кобеляцького повіту (тепер Н.-Санжарського району) вийшов видатний історик, секретар Київської Археографічної комісії, один із засновників Української Академії наук і її другий президент Орест Іванович Левицький (1848— 1922). З родини провінційного полтавського священика походив історик Володимир Олександрович Пархоменко (1880— 1942). В Котельві народився талановитий історик і щирий українець Дмитро Петрович Міллер (1864—1913). Уродженцем Полтави був історик і публіцист Василь Олексійович Більбасов (1837—1904). В галузі історичного краєзнавства плідно працювали: уродженець с. Чорнухи Лохвицького повіту Лев Васильович Падалка (1859—1927), Іван Францевич Павловський (1851—1922), Василь Євстафійович Бучневич (1860—1928), Матвій Григорович Астряб (1843—1925). У с. Крячківка поблизу Березової Рудки Пирятинського повіту народився видатний український етнограф, археолог і антрополог Федір Кіндратович Вовк (Волков) (1847—1918). У с. Панське Золотоніського повіту (тепер затоплене Кременчуцьким водосховищем) народився український етнограф і статистик Віктор Іванович Василенко (1839— 1914). Уродженцем с. Токарі Лохвицького повіту був етнограф і фольклорист Василь Петрович Милорадович (1846— 1911). Першовідкривачем українського палеоліту (розкопки Гінцівської стоянки 1873 р.) став краєзнавець і педагог, співробітник Лубенського музею К.М. Скаржинської Федір Іванович Камінський (1845—1891). В Золотоноші (тепер Черкаська обл.) народився історик, археолог, нумізмат Василь Григорович Ляскоронський (1859—1928). Уродженцем с. Лютенька Гадяцького повіту був археолог, етнограф, громадський діяч Іван Антонович Зарецький (1857—1936). В с. Москалівка Роменського повіту (тепер Сумська обл.) народився археолог, мистецтвознавець, пам'яткоохоронець Микола Омелянович Макаренко (1877—1938). Вчений із європейським ім'ям Вадим Михайлович Щербаківський (1876—1957) десять років (1912—1922 рр.) очолював археологічний відділ Полтавського природничо-історичного музею. Завідуючим історико-етнографічним відділом музею в 1907—1925 рр. був етнограф і мистецтвознавець Костянтин Васильович Мощенко (1876—1963). Величезний внесок у розвиток і вивчення історичного минулого Полтавського краю внесла Віра Никанорівна Жук, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України.
    У Кременчуці народився майбутній Головний астроном СРСР, який до 1937 р. очолював Пулківську астрономічну обсерваторію Борис Петрович Герасимович (1889 - 1937).
    Не можна тут не пригадати відомих учених-юристів, що народилися на Полтавшині, які внесли чималий внесок в розвиток юридичних наук і теорії права. Академік Володимир Михайлович Гордон (1871-1926), професор Володимиров Леонід Євстахійович (1844-1917), професор Гречко Віктор Васильович (1922-1992), професор Ландкоф Самуїл Наумович (1887-1970), професор Лозо Іван Опанасович (1920-1990), професор Максимейко Микола Олексійович (1870-1941), професор Полежай Павло Тихонович (1920-1973), професор Семенов Володимир Сергійович (1924-2004), перша леді-адвокат Росії, російський і радянський юріст-цивіліст. Перша в Російській Імперії жінка-адвокат (помічник присяжного повіреного), перша в СРСР жінка - доктор юридичних наук Катерина Абрамівна Флейшиц (1888- 1968).

    У Полтаві народився хірург Михайло Петрович Коробкін (1841 - після 1916), який, працюючи провідним хірургом губернської земської лікарні, в 1883 р. виконав першу в Росії операцію на легенях. На посаді головного лікаря Полтавської психіатричної лікарні 40 років (з 1886 р.) перебував доктор медичних наук Олександр Філіксімович Мальцев (1855—1926). Його ім'я нині носить цей лікувальний заклад. Засновником Миргородського курорту на базі відкритого в 1912 р. джерела мінеральної води став уродженець місцевого села Єрки лікар і громадський діяч Іван Андрійович Зубковський (1848—1933). Уродженцем с. Устивиця Миргородського повіту був засновник товариства лікарів у Кременчуці хірург-новатор Овксентій Трохимович Богаєвський (1848—1930), котрому за багатогранну лікувальну та наукову діяльність у 1911 р. присвоєно ступінь доктора медичних наук без захисту дисертації. Головою С.-Петербурзького товариства лікарів-гомеопатів став уродженець с. Мала Павлівка Зіньківського повіту доктор медицини Лев Євгенійович Бразоль (1854—?). З 1871 р. щоліта, а з 1900 р. постійно в маєтку дружини в с. Яківці на околиці Полтави жив, там помер і похований російський вчений, хірург Микола Васильович Скліфосовський (1836—1904).

    Сім'я героя оборони Севастополя відставного майора Івана Івановича Яковенка (р. н. невід. - 1875) з Шишак дала трьох братів — подвижників в галузі медицини і просвітництва: лікаря-психіатра і громадського діяча Володимира Івановича Яковенка (1857—1923), видавця і культурного діяча Валентина Івановича Яковенка (1859—1915), лікаря і громадського діяча Євгена Івановича Яковенка (1865—1943).

    Винахідником першого в світі ранцевого парашута став Гліб Євгенович Котельников (1872—1944), котрий тривалий час жив і працював у Полтаві. Уродженець Лохвицького повіту Федір Аполлонович Піроцький (1845—1898) першим винайшов і випробував новий вид міського транспорту — трамвай.

    У Полтаві народилися: Василь Балясний (1862 — 1911), астроном; Семен Якович Брауде (1911 — 2003), радіофізик, академік; Сергій Висоцький (1923), історик, археолог; Микола Гавриленко (1889 — 1971, Полтава), орнітолог, краєзнавець; Семен Гаєвський (1778 — 1862), лікар; Валентин Герман (1904 — 1957), ветеринар; Микола Миколайович Гришко (1901 — 1964), ботанік-селекціонер, академік; Дмитро Дмитрович Іваненко (1904 — 1994), фізик-теоретик; Віктор Коган-Ясний (1889 — 1958), терапевт і ендокринолог; Юрій Васильович Кондратюк (справжні ймення і прізвище — Олександр Гнатович Шаргей, 1897 — 1942), знаменитий вчений-теоретик; Анатолій Носів (1883 — 1941?), антрополог і археолог; Вадим Григорович Пінчук (1930-1999), онколог; Володимир Пічета (1878 — 1947), історик; Федір Почерняєв (1929 — 1987, Полтава), фізіолог, академік; Іван Францевич (1905 — ?), фізико-хімік, матеріалознавець, академік; Лев Хінчук (1869 — 1938), економіст, один з батьків «НЕПу»; Пилип Цитович (1814 — 1886), лікар; Марія Щепотьєва (1893 — 1974), мистецтвознавець; видатний український вчений, директор Інституту гідромеханіки Національної академії наук України, академік Віктор Тимофійович Грінченко; правознавець, громадський діяч, Президент Академії правових наук України, академік Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України, Герой України Василь Якович Тацій .
    У хуторі Скрильники Кобеляцького повіту Полтавської губернії народився учений-механік, академік Національної академії наук України Георгій Степанович Писаренко (1910-2001); у селі Чернишівка недалеко від Шишак народився почесний директор Інституту математики НАН України, директор Міжнародного математичного центру НАН України, член бюро відділення математики і радник Президії НАН України, завідувач відділом математичної фізики і теорії нелінійних коливань, Герой України Юрій Олексійович Митропольський (1917-2008).

    У різний час у Полтаві жили: Зінаїда Аксентьєва (1900 — 1969, Полтава), геофізик; Микола Арандаренко (1795 — 1865, Полтава), історик, статистик, географ; Ахшарумов (Акшарумов, 1823 — 1910, Полтава), лікар; Павло Бобровський (1816 — 1879, Полтава), лікар і перекладач; Олександр Бондаренко (1884 — 1937), зоотехнік; Євгеній (справжнє імення Єлевферій) Булгаріс (1716 — 1806), вчений-енциклопедист і церковний діяч; Василь Бучневич (1860 — 1928, Полтава), краєзнавець; Віктор Василенко (1839 — 1914), етнограф, статистик, дослідник художніх промислів; Сергій Велецький (1864 — ?), статистик; Віктор Воропай (1892 — 1944), математик-методист; Панас Грановський (1871 — 1913), історик церкви; Микола Дмитрієв (1867 — 1908, похований у Полтаві), правник, громадський діяч; Докучаєв Василь Васильович (1846 — 1903) природознавець; Микола Думитрашко (1829 [1830] — 1878), педагог і журналіст, церковний діяч; Настасій Зайкевич (1842 — 1931), агроном, організатор Полтавського дослідного поля; Іван Зарецький (1857 — 1936), археолог, дослідник художніх промислів; Олександр Ізмаїльський (1851 — 1914), агроном; Володимир Ілляшевич (Єляшевич, 1876 — 1915, похований у Полтаві), авіатор і вчений; Віра Ільченко (1937) — перший на Полтавщині доктор педагогічних наук, член-кореспондент АПН України; Олексій Квасницький (1900 — 1989), фізіолог, академік; Микола Кулябко-Корецький (1846 — 1931), статистик; Микола Курдюмов (? — 1917), ентомолог; Олександр Мальцев (1855 — 1926), лікар-психіатр; Іван Мельник, автор першого географічного опису Полтави за 1710 р.; Наталя Мірза-Авак'янц (уродж. Дворянська, 1889 — 1938, репресована), історик; Костянтин Мощенко (1876 — 1963, Німеччина), етнограф, архітектор і музейний діяч; Валентин Ніколаєв (1889 — 1973), Михайло Олеховський (1855 — 1909, Полтава), біологи; Олександр Онищенко (1934), вчений-конструктор, засновник школи механізації ручної праці в будівництві, академік; Олександр Орлов (1880 — 1954), астроном, академік; Володимир Пархоменко (1880 - 1942), історик; Юрій Олександрович Побєдоносцев (1907 — 1973), вчений в галузі ракетно-космічної техніки; Яків Риженко (1892 — 1974), мистецтвознавець і етнограф; Михайло Реклицький (1864 — 1927) краєзнавець; Григорій Ротмистров (1864 - 1940), статистик; Олександр Руденко (1938) — вчений у галузі фізики та астрономії, академік; Михайло Рудинський (1887 — 1958), археолог і мистецтвознавець; Олександр Русов (1847 — 1915), статистик, етнограф і фольклорист; Галина Сидоренко (1918 — 1984, Полтава), архітектор; Олександр Стронін (1826 - 1889), історик-соціолог і педагог; Микола Терешкевич (1957 — 1889), статистик; Сергій Третьяков(1872 - 1918, Полтава), агроном; Челомей Володимир Миколайович (1914 - 1984), вчений у галузі ракетно-космічної техніки, академік; Вадим Щербаківський (1876 — 1957, Англія), археолог, етнолог, історик мистецтва; Памфил Юркевич (1827 — 1874), філософ; академік Академії педагогічних наук України, Заслужений працівник вищої школи УРСР, доктор філософських наук, професор Зязюн Іван Андрійович (1938).
    Величезну роль в дослідженні історичного минулого міста і Полтавського краю привносять і нинішні краєзнавці і одним з яких є Валерій Федорович Волосков.


Наші друзі :

Українська-Мегашара.нет - портал для всієї України