Євграф Федорович Крендовський (1810, Кременчук - приблизно 1870 роки, село Ізмайлово Арзамаського повіту (нині Шатківського району) Нижегородської губернії) - російський художник-портретист, жанрист, майстер інтер'єру.

    Про походження Крендовського відомостей дуже мало. Відомо, що народився він у м. Кременчуці Полтавської губернії в Україні. В юності служив в Арзамаській поліцейської канцелярії, паралельно навчаючись у знаменитій художній школі О. В. Ступіна. З 1830 по 1835 рік проживає в Санкт-Петербурзі, навчаючись живопису у О. Г. Венеціанова. В перший рік навчання бере участь у виставці Академії мистецтв (яку відвідував в якості вільновизначенного учня) з двома роботами: «Водоскат на дачі графа Безбородька» і «Середина руїни».

    В 1835 році, у зв'язку з домашніми обставинами, покидає Санкт-Петербург і виїжджає на батьківщину, до Кременчука, де через декілька років влаштовується домашнім вчителем малювання в маєтку поміщиці В. М. Остроградської в селі Мануйлівка Кременчуцького повіту Полтавської губернії (тепер – Козельщинського району) (Мануйлівка належала до маєтку сім'ї математика В.М. Остроградського). Пізніше, жив і працював в Кременчуці, де відкрив свою художню школу (це питання до кінця не досліджене).

    Є відомості, що Євграфом Федоровичем в 1837 р. була написана ікона із зображенням св. Анастасії для Михайлівської церкви містечка Глобино і в 1862 р. розписаний іконостас для Трьохсвятительської домової церкви Полтавської чоловічої гімназії.
    Нажаль, ні Архангело-Михайлівська кам'яна церква в Глобино, побудована Анастасією Андріївною Руденко в 1833-37 роках в пам'ять покійного чоловіка, ні іконостас домової церкви в Полтаві до нашого часу не збереглися. У 1933 році, по команді голови ВЦИК Григорія Петровського, який відвідав Глобино і провів зустріч з глобинцями, Михайлівський храм був розібраний, а церковне начиння "націоналізоване". Що стосується іконостасу Полтавської гімназії, то він був зламаний і знищений після 1920 р.

    Крендовський вважав за краще писати картини невеликих розмірів, присвячених домашньому життю. Він зображав своїх рідних, друзів і знайомих, зайнятих повсякденними справами. Картини Євграфа Федоровича насичені родинним теплом і затишком, як, наприклад, портрет Олександра Башилова з дітьми. Цей портрет зовсім невеликий за розміром, не більше журнальної сторінки. Такі портрети можна було брати з собою в дорогу або зберігати в скриньці, як дорогий серцю предмет. У середині XIX століття вони заміняли сімейні фотографії.
    На портреті зображений сам Башилов, дуже великий московський чиновник, його сестра, графиня де Бальмен, і четверо її дітей. Найстарший - Яків - тримає на колінах альбом для малювання та олівець, середній хлопчик Сергій про щось задумався, у дочки Наталії в руках книжка, а у наймолодшого сина - гітара. Ми бачимо, що дітей з ранніх років виховували так, щоб вони завжди були зайняті справою, вчилися читати, писати, малювати і грати на музичних інструментах.

    На іншій картині "Діти", зображені маленькі сестри художника, що доглядають за білими кроликами. Вони принесли кошик з зеленим листям салату і годують своїх вухатих вихованців.
    На картині «Збори на полювання» (1836 р.) Крендовський зобразив своїх друзів-художників. Один з них натягує чоботи, інший знімає зі стіни рушницю, третій чистить ствол зброї, четвертий вже зібрався, і мисливський собака, поклавши йому лапу на коліно, заглядає в очі, ніби запитуючи, чи скоро господарі, нарешті, вирушать у дорогу. На цьому полотні безпосереднє і тепле сприйняття буденної події поєднується з добротною майстерністю художника.

    Твір «Сім годин вечора», що зафіксував колекціонера П.П. Свиньїна, рисувальника А.П. Сапожникова і літографа В.П. Лангера в гостях у художників Чернецових, являє собою груповий портрет в інтер'єрі.

    Також цікава його мініатюра з портретом дітей Капніст (акварель, гуаш, 1848, зберігається в Державній Третьяковській галереї).

    Наслідуючи приклад свого вчителя Венеціанова, Євграф Федорович Крендовський особливу увагу приділяв зображенню «перспектив», тобто різних інтер'єрів. Він часто звертався до техніки акварелі і гуаші, створював мініатюрні портрети. До нашого часу дійшла лише невелика частина творчої спадщини художника (трохи більше двадцяти його полотен, мініатюр і акварелей).

    Більшість біографів схиляються до того, що в Україні художник прожив всі наступні роки. Проживаючи в Кременчуці, художник багато їздить по провінції. В одному зі своїх пейзажів він зобразив життя провінційного міста, на площі якого гуляють городяни, воли везуть вози з сіном і бочками з водою, поспішають у своїх справах чиновники. Це картина «Площа провінційного міста», написана в 1860-і роки (полотно, олія 64,8 х 105,5, зберігається в Державній Третьяковській галереї).
    Цікаво те, що довгий час припускали, що на цій картині зображено Олександрівську площу в Полтаві. У червні 2015 р. полтавським краєзнавцем В.О. Тарасовим було доведено, що на картині зображено будівлю інтендантських речових складів, посаду Крюків (нині входить до складу Кременчука), що збереглася до нашого часу.

    Але головне місце в його творчості займає все-таки портрет. Створюючи мініатюрні портрети, художник часто звертався до техніки гуаші та акварелі. У 1839 році Євграф Федорович прислав в Академію мистецтв дві такі роботи, з проханням про присвоєння йому звання вільного художника.

    Найпізнішим з датованих творів Євграфа Федоровича Крендовського вважається акварельний «Автопортрет», написаний у 1853 році. Подальша доля живописця невідома, хоча, є припущення, що останні роки життя він провів в маєтку свого брата Хрисанфа - селі Ізмайлово Нижегородськой губернії, де і похований в Ізмайлівській церкві Казанської Ікони Божої Матері (питання до кінця не досліджене).

    Роботи художника зберігаються в Державній Третьяковській галереї, Державному Історичному музеї, Ермітажі Санкт-Петербурга, Київському музеї українського мистецтва, музеях Новокузнецька, Ростова, Таганрога та інших.

    Матеріали дослідження, у зв'язку з відкриттям В.О. Тарасова по картині Є.Ф. Крендовського "Площа провінційного міста", проведеного автором сайту, яке змінило офіційну назву і датування картини, Ви можете прочитати тут: http://poltavahistory.inf.ua/facts_r_9.html


«Портрет А.С.Лошкарьова з дітьми»
Полотно, олія 35 х 30,5.
Державний Історичний музей. Москва

«Збори на полювання».
1836 р.
Полотно, олія 50,5 х 40,5.
Державна Третьяковська галерея. Москва

«Портрет Олександра Олександровича Башилова з сім'єю».
Початок 1830-х рр.
Полотно, олія. 30 x 24 см.
Державна Третьяковська галерея. Москва


«Подруги».
1830-і рр.
Полотно, олія. 41 х 34,5

«Капніст Петро і Павло».
1848 р.
кістка, акварель, гуаш, білила. 10,5 * 8,2.
Державна Третьяковська галерея. Москва

«Дівчина-українка».
1850-і рр.
Полотно, олія 50,2х41.
Державна Третьяковська галерея


«Діти». Сестри художника.
Картон, масло. 21,5x16 см.
Таганрозька картинна галерея

«Портрет генерал-лейтенанта І.К.Арнольді, герой війни 1812 р.».
1840-і рр.
Полотно, олія, 43,4x33,1 см

«Сім годин вечора».
Між 1833 і 1835 рр.
Папір на полотні, масло 39х33.5.
Державний Російський музей


«Портрет С.М.Бутурліна в дитинстві».
Кінець 1820-х - початок 1830-х рр.
Папір, акварель, білила 21х16,5.
Державний музей-заповідник Ростовський Кремль

«Портрет дівчаток з роду Капністів».
1848 р.
Кость, акварель, гуаш 10,5х8,9.
Збірка. С. і Т. Підстаницьких

«Портрет молодої дами в чорній сукні».
1836-1856 рр.
Картон, масло, 38,8 х 29,4.
Новокузнецький художній музей

Наші друзі :

Українська-Мегашара.нет - портал для всієї України