"Правдива любов історика до своєї Вітчизни може виявлятися лише в суворій повазі до правди"
    М. Костомаров

  • 3. Перші людські сліди на нашій землі.

    В першій половині третичної доби в Європі було так гаряче, як тепер в центральній Африці. Рослинність була незвичайно буйна, розкішна — буйніша, ніж у теперішніх гарячих краях. Звіря всякого земноводного було страшенно багато, великого, чудацького; ті звірі позмикали, тільки в землі полишалися їх кістки: були то велетенські ящірки, різні роди слонів, величезні птиці. Але дедалі повітря ставало холодніше. Ті рослини та звірі, що не могли жити в холоднім краю, зникали, а зоставалися такі, що приспособились до холоднішого повітря, як мохнаті слони-мамонти або волохаті носороги. Далі від вогкості та холоду почала земля зовсім замерзати. На півночі велика сила льоду збиралася в теперішній Швеції й Фінляндії й звідти все поширювалася, поступаючи далі на полуднє. На якийсь час ці вічні льоди, що лежали цілі сотні й тисячі літ, захопили й північну частину нашого краю. Життя зникло тут. Але потім повітря потепліло, льоди стопилися і уступилися на північ. Слідом від них зосталися великі шари глинистого намулу, що наносила вода, як танули ті величезні льоди, зісталися верстви піску і каміння, принесеного льодом, і широкі та глибокі річні долини, що продерли води з-під тих льодовиків.

    От із тих часів, як льоди уступалися з наших сторін, маємо перші сліди людського життя в наших сторонах. У нас ті сліди досить рідко трапляються, рідше ніж у Франції або й Німеччині, бо там люди жили в сухих камінних печерах, де могли ціло заховатися і кістки, і різні останки їх життя. У нас же тих кам'яних печер мало, а на вільнім місці рідко де могли долежати до наших часів ті останки. Цілі ж десятки тисяч літ минуло з того часу. Проте, як на це стали пильніше вважати, відкривається тих слідів все більше і у нас. Найдавніші сліди людського життя на Україні, які маємо досі, викрито в Києві, їх знайдено, копаючи глину на цеглу. Лежать вони тут під сподом грубого шару жовтої глини, у верстві піску, 6—10 сажнів під землею, займаючи великий простір (коло десятини). На споді велика сила кісток мамонта - знайшлося більше як сто самих тільки сікачів (кликів); вище кістки інших звірів, що давно вже перевелися: лева, гієни, ведмедя печерного. Декотрі кістки обпалені, розбиті й інші сліди людської руки мають на собі; поміж кістками — вугілля, кремінний інструмент, яким тодішній чоловік орудував. Цим знахідкам рахують ЗО тисяч літ і більше.

    Трохи новіша оселя людська знайшлася недавно над Десною в Чернігівщині. Тут вона лежить між двома шарами жовтої глини, у верстві каміння, нанесеного льодами.

    Ще молодша знахідка з-над Удаю, на Полтавщині: вона лежить поверх шару жовтої глини, коли вже стекла вода від льодів. Таким чином ці найзначніші і добре обглянені знахідки дають сліди чоловіка з давніх часів, з доби льодовикової й після неї. Прирівнюючи їх до знахідок із Західної Європи, далеко багатіших, можемо знати, як жив тодішній чоловік на нашій землі.

    Чи жив чоловік у теплій третичній добі, принаймні в її останніх часах, про це дослідники багато сперечалися новітніми часами, але питання зосталося невиясненим. Чоловікові, коли він жив тоді, не тяжко було прогодуватись і прожити, бо багато було навколо і всяких овочів, і риби, і звірини, і може бути, що життя не вишколило його і не навчило, як пізніші тяжчі часи, і через те власне трудно знайти слід його життя. Потім його сліди через те й стає можливим пізнати, що чоловік уже багато навчився і піднявся над рівнем звірячого життя. Першим таким великим здобутком чоловіка, який можемо помітити, було вживання вогню. Досі не знаємо чоловіка в такім стані, де б він не знав і не уживав вогню; можна сказати, чоловік і став людиною тільки від того часу, як він став вживати вогонь. Це знаття внесло величезні переміни в його життя й незмірне підняло його над звіром, від котрого він також боронився вогнем.

    Другою такою важною прикметою людського побуту було уживання штучно виробленого знаряддя. Мавпа також уживає і каменя, і палиці до оборони; прикмета чоловіка — що він штучно виробляє для своєї потреби знаряддя з дерева, кісток, каміння — чи то для свого господарського ужитку, чи як зброї для нападу й оборони. Сліди уживання вогню і сліди оброблення каміння або кісток — це найдавніші сліди, в яких себе виявляє первісний чоловік перед нашими очима. На його виробах з каміння і кістки можемо слідити за його поступами в майстерстві, в культурі; понад це з найраніших часів людського життя майже нічого й не маємо.

    Чоловік починає з каміння, загостреного кількома ударами — він уживає його просто з руки, а цей загострений камінь збільшує силу удару його кулака. Але згодом на місце цього єдиного знаряддя являються різні, інакшої форми й інакшого виробу, що служать як списи, як молотки або сокири, насаджені на держално, як ножі або скрібнички для виправлювання шкіри або віддирання м'яса від кості. Найкраще до цього служив кремінь: зручними ударами легко було оббити його й надати потрібну форму і гострі вістря. Згодом чоловік не вдоволявся вже цим, що тільки з грубшого надавав кремнію потрібну форму, а дрібними ударами виправлював вістря, так тоненько не раз, що аж дивно це бачити в такім ще дикім побуті.

    Кістяні знаряддя також що далі, то стають більше різнорідними і на них маємо перші твори людського мистецтва: не раз бачимо на них різьблені подоби людські й звірячі — диких коней, оленів, мамонтів, не раз потрап-лені вони надзвичайно добре і зручно. Кості людей, які заховалися з тих часів, показують, що вже тоді було кілька пород або рас людських. Люди загалом визначались великою силою фізичною, будовою тіла кріпкою, але тяжкою. Голова виявляла малий духовний розвиток цих людей — мале, скісне чоло, зате страшно сильні щелепи. Судячи по рисунках, тіло цих людей було вкрите буйним волоссям.


    Сторінки <<  попередня  наступна  >>
    1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Наші друзі :

Українська-Мегашара.нет - портал для всієї України