"Правдива любов історика до своєї Вітчизни може виявлятися лише в суворій повазі до правди"
    М. Костомаров

  • 5. Мідь, бронза і залізо.

    Особливо цікаве життя з'являється в нашім краю при самім кінці неолітичної культури, коли в наші сторони починають заходити з полудневих країв перші металічні вироби. Тодішні люди жили в хатках дерев'яних або плетених з хворосту і вимащених глиною, а дуже любувалися в глиняній посудині всяких дивних форм, розмальованій пишними візерунками, червоними, білими, рудими, різнокольоровими. Аж дивно й неймовірно бачити таку гарну посудину в часах таких давніх, коли люди, як то кажуть, ще тільки з дикого життя виходили. Але це життя вже далеко відійшло від дикого.

    Крім всякої посудини в цих глиняних мазанках дуже часто трапляються глиняні, добре випалені ляльки — фігурки чоловіків, жінок, різної худоби. Струмент у цих оселях ще кремінний, але зрідка залетить часом й якийсь мідяний або бронзовий. Такі оселі йдуть від Дніпра, з-під Києва, через Київщину на Поділля, в Галичину і далі на Волощину (Молдову) і в Балканські сторони. Видко, що якийсь рух, якась культурна хвиля велика прокотилася по цих сторонах: переселялись якісь народи, або ширилися нові знання і майстерства, мистецькі замилування.

    Це не тільки у нас. Скрізь поширення металів робить великі зміни в життю. Поява металів приводить величезний переворот у майстерстві, в усякім рукомеслі й роботі, тому що з металічними знаряддями можна багато зробити такого, що дуже трудно добитися з каменем та кісткою. Але не тільки це, — вона приводить до великих перемін у життю громадськім.

    Озброєні металічною зброєю племена здобувають перевагу над племенами, які не мають іще металічної зброї; металічна техніка відкриває широке, просто таки безконечне поле всяким винаходам і поступам воєнної штуки і дає войовничим племенам небувалу перед тим змогу розвивати воєнну силу. З того часу починаються великі імперії, незвісні перед тим початки великих завоювань.

    З другого боку, потреба в металах вносить небувале перед тим оживлення в торговельні зносини і зв'язки. Виникає промисел мандрівних купців і ремісників, які мандрують з металічними виробами в некультурні краї, як сучасні купці-промисловці серед диких племен Сибіру або Океанії. Та й між культурними народами обмін металами викликає незвичайно живі зносини і зв'язки, бо різні метали стрічаються не скрізь, а тільки в певних місцях, і майже кожний край потребує якогось довозу.

    Першим з металів пізнали мідь, бо мідяна руда найбільше замітка і легка до оброблення. Але мідь добра для різних окрас, до зброї ж і всякого струмента не здатна, бо занадто м'яка і не може зробити конкуренції кременю. Тільки з домішкою цини1, приблизно одної частини цини на дев'ять частей міді, виходить метал незвичайно міцний — так звана бронза, здатна на всякі вироби, на всякий струмент і зброю, і властиво від бронзи починається металічна техніка. Бронзовий меч, ніж, спис — це страшна зброя, з якою починають свої завоювання войовничі народи. З другого боку — цина — метал рідкий, який майже не стрічається в одних краях з міддю, тому добування і довіз цини для бронзи викликав далекі подорожі і жваві торговельні зносини.

    За міддю і циною приходить золото, важке не так (моїм ужитком у техніці (має значення головно в виробах мистецьких, золотницьких), як тим, що вносить у культуру і життя людське новий елемент вартості, незвичайно високої, при малих розмірах і здатності до перевозу і переховку, майже незмінного і вічного.

    За міддю, циною і золотом приходять молодші мета, ли: залізо, олово і срібло. З них незвичайну вагу мав залізо, ще більше від бронзи придатне до всякого знаряддя, а при тім далеко дешевше, далеко частіше в природі і в деяких родах руди дуже легке до добування. Тільки з залізом метал стає приступним для широких кругів людності — стає демократичним.

    Це поширення металів йшло одначе дуже неоднаково у різних народів, як і взагалі культурні поступи неоднакові були в різних краях. Це залежало передусім від природних обставин, в яких жили народи — від більшої або меншої легкості прожитку, густоти залюднення, розвитку зносин і громадських організацій. У сприятливих обставинах народи розвивались і поступали, становились здібними і незвичайно здатними до розвитку і поступів, у несприятливих тупіли і вироджувались. Деякі племена дожили й до наших часів із засобами камінної культури в таких формах життя і господарства, які були за часів палеоліту. Інші застрягли в формах скотарського життя, які інші народи пережили ще при кінці камінної культури і на початкових металічної. Народи побережжя Середземного моря, де незвичайно легко розвивались усякі торговельні і культурні зв'язки завдяки нетрудному подорожуванню, на цілі тисячоліття опережали своїми культурними поступами народи, що сиділи в глибині європейського суходолу, відгороджені від світу неперехідними лісами, болотами, горами. На Середземнім побережжі була вже в повній силі металічна культура, цвіли торговельні міста, організовані держави, коли у нас та й у західній Європі народи ще сиділи глибоко в культурі камінній, в роздробленню родово-племінного побуту.

    В наші сторони мідь і бронза приходили з полудня, з дунайських країв і з чорноморського побережжя; в наших краях не видно, щоб добували мідь на місці, тому бронза поширювалась тільки на морськім побережжі та по більших торговельних дорогах, а в глухіші краї мало заходила, тим більше, що була дорога. Перше, ніж бронза поширилася у нас на добре, стали приходити вже залізні вироби, далеко міцніші, а головне що дешевші.

    Залізна руда у нас єсть на різних місцях, витоплювати з неї залізо досить легко, тому залізо з часом пішло в народний ужиток, але дуже не скоро. В сторонах ближчих до Середземного моря давно вже встигли розвинутися всякі вироби бронзові, а потім залізні, а в наших краях все ще головно орудували деревом та камінням. Тільки в сусідстві великих торгових шляхів знали метали, а далі відти були вони рідкі, зоставалися предметом розкішним, знаним тільки людям багатим, а народ дуже довго жив іще в кам'яній культурі, коли в інших сторонах камінь уже давно вийшов з життя.

    Міркуючи з стилю, тобто з форм і фасонів виробів, і з інших обставин, можна догадуватися, що в тих часах ранньої металічної культури всякі культурні впливи, всякі новини і відомості, нові вироби і нові форми приходили в наші сторони кількома дорогами. Йшли з полудня, з чорноморського побережжя, куди йшли всякі новини з Азії і з Середземного моря, також з передньої Азії, з Туркестану і теперішньої Персії, через чорноморські степи; йшли з дунайських країв — теперішньої Угорщини, та з альпійських країв, де розвинулося всяке мистецтво під впливами Середземними. Нарешті переймали наші предки дуже багато з заходу, від німців: на це добре показують різні назви в старій мові нашій, перейняті з мови німецької; а німці переймали від римлян і кельтів — знов таки з впливів Середземних. З тих сторін, різними дорогами (особливо ріками) ширилися нові вироби і знання в наших сторонах, заходячи помалу в глухіші сторони. А найкраще нам відомо те, що йшло в наші сторони з Чорномор'я, з грецьких колоній.


    Сторінки <<  попередня  наступна  >>
    1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Наші друзі :

Українська-Мегашара.нет - портал для всієї України