"Правдива любов історика до своєї Вітчизни може виявлятися лише в суворій повазі до правди"
    М. Костомаров

  • 26. Східна Україна під владою литовських князів і боротьба за Угорщину західну.

    Бачили ми вище, в 1340 р. князь Любарт Гедиминович засів на столі галицько-волинськім і вважався князем галицьким до р. 1349, до походу Казимира, а Волинню правив довго, до самої смерті своєї, більш як сорок літ.

    Ольгерд Гедиминович, великий князь литовський, у 1530-х роках, вмішавшись в смоленські справи, захопив сусіднє Брянське князівство в північній Чернігівщині, а далі позабирав і князівства полудневі. В головних городах — у Чернігові, Новгороді-Сіверськім, Старо-дубі — позасідали князі з литовської династії, на менших волостях зосталися князі з давньої династії, під владою князів литовських. Десь коло р. 1360 забрав Ольгерд під свою владу землю київську, скинувши останнього київського князя, Федора на ім'я, та посадив на його місце свого сина Володимира. Земля була підупала, сильно спустіла під татарською зверхністю, але величезна, бо до Києва рахувалося й ціле Задніпров'я, що давніше належало до Переяслава.

    Татари, що вважали Подніпров'я своїми улусами, під-власною землею, схотіли мабуть уступитися за князем Федором, як своїм підвласником, але Орда тоді була зовсім розбита і безсильна. Ольгерд пішов з військом у полудневу Київщину, погромив татарське військо й забрав під свою владу не тільки Київщину, але Поділля, що теж стояло досі під владою Орди. Братаничі Ольгердові, сини князя Коріята, позасідали в подільських городах, почали будувати кріпості від татар і збирати людей. Ось як оповідає про це записка, писана в другій чверті XV в.:

    «Коли господарем Литовської землі був великий князь Ольгерд, він пішов з литовським військом в поле (степ) і побив на Синій Воді татар, трьох братів: князя Качибея, Кутлубугу і Дмитра. А ці три брати, татарські князі, були отчичі й дідичі Подільської землі, а від них завідували отамани, а баскаки, збірники доходів, приїжджаючи від тих отаманів, брали дань з Подільської землі. А був брат у Ольгерда князь Коріят, що держав Новгород-Литовський, і було у нього три сини: князь Юрій, князь Олександре, князь Костянтин. І от ті княжата Коріятовичі, три брати: князь Юрій, князь Олександре і князь Костянтин за призволенням великого князя Ольгерда і з поміччю Литовської землі пішли в Подільську землю. А в Подільській землі тоді не було ні одного города (кріпості) ні з дерева рубленого, ні з каменя будованого 2. Ті ж тоді княжата Коріятовичі, прийшовши в Подільську землю, ввійшли в приязнь з отаманами, почали Подільську землю від татар боронити і баскакам «вихід» (данину) перестали давати. І найперше знайшли собі твердиню на ріці Смотричі і тут собі поставили город Смотрич. А на іншім місці жили ченці в горі, і в тім місці поставили город Бакоту. А ловлячи на ловах, нагодилося їм загнати багато оленів на той острів, де тепер Камінецьке місто стоїть, і, вирубавши ліс, вимурували город Камінець. І так усі городи подільські помурували і всю землю Подільську засіяли».

    Татарам часом давали дань, щоб відчепитися від них, і ще якийсь час тутешні землі вважалися підвладними татарам, тому от на монетах Володимира Ольгердовича, князя київського, бачимо татарські знаки і написи. Але в тутешні справи татари вже не мішалися, й правили всім нові князі з литовської династії, під зверхньою владою великого князя литовського.

    Натомість великий клопіт прийшов литовським князям через галицькі та волинські волості Любарта. Коли 1349 р. Казимир, відвернувши татар, несподіваним нападом захопив цілу Галичину і сусіднє волинське пограниччя, литовські князі взялися рятувати Любарта, і їм удалося звернути назад захоплені Казимиром волинські городи. З галицькими пішло трудніше: не удавалося вибити залог, розставлених Казимиром по галицьких городах, і литовські князі тільки докучали Казимирові пустошенням Польщі. Казимир, щоб відборонитися, відновив свою умову з угорським королем, випросив грошей від папи і силкувався разом з угорським королем Людовиком підбити собі землі хоч би по річці Буг — де Белз і Холм. Кілька походів робив він для цього, та мало звісток маємо про них. Найбільш визначилася облога Бел-за відважною обороною його. Казимир прийшов туди з дуже великим військом, і ще прибув до нього в поміч король угорський. Разом приступили під Белз і послали до тутешнього воєводи, щоб піддався їм; той не відмовився,— щоб тим часом зміцнити укріплення та діждатися помочи від литовських князів. Цілий тиждень тягнув переговори, а тим часом на очах королів кріпив свій замок, між іншим — напустив у рови наоколо замку води, так що вона облила його наоколо. Нарешті заявив, що таки не піддається. Королі пішли здобувати замок, але це було неможливе: з рана і до полудня польське й угорське військо силкувалося добути замок, по горло стоячи в холодній текучій воді, що наповняла рови: багато стратили своїх людей — убито племінника кор. Людовика, і сам Людовик дістав по голові такий удар, що упав з коня і трохи не згинув. Мусили відступити, і Людовик, втративши охоту до дальшої війни, покинув Кази-мира; той мусив також вертатися з нічим.

    По тих невдалих походах, коли ще й татар литовські князі назад на свій бік перетягли, Казимир уложив з ними перемир'я: Галичину полишено за Польщею, Волинь за Любартом. Так ото й не удалося* вирвати Галичину з польських рук, і не вдавалося вже й потім. Боротьба потяглася ще цілих тридцять літ. ^Литовські князі докучали Польщі, нападаючи й пустошачи польські землі, напускали й татар, — але це ділу помагало мало. Кінець кінцем Казимир знову перетягнув татар на свій бік, а за те, що литовські князі стали займати українські землі, котрі давніше стояли під зверхністю татарською, Орда й зовсім розсварилася з Любартом. Тим часом Казимир умовився з прусськими та литовськими рицарями й узяв Литву в два огні: пішов на Волинь, тим часом як німці вдарили на Литву. Знову почалася війна, і скінчилось на тім, що не тільки Галичина зісталась за Польщею, а і землю Белзьку і Холмську прилучено до Галичини, всі ж інші волинські землі зісталися за Любартом.


    Сторінки <<  попередня  наступна  >>
    1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Наші друзі :

Українська-Мегашара.нет - портал для всієї України